безбурний

СПОКІ́ЙНИЙ (про життя, старість, сон і т. ін. — протікання якого нічим не порушується), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, МИ́РНИЙ, ІДИЛІ́ЧНИЙ, БЕЗБУ́РНИЙ поет. (Лікар:) Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка); Його ж доля віднині — все життя от так грунями бігати, від погоней вічних ховатися, нічки не переспати, днини не мати супокійної (Г. Хоткевич); Ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (І. Цюпа); Огей тихо увіходить до своєї хати.. роздягається й лягає в ліжко. З другого кутка несеться мирне дихання дітей і дружини (О. Досвітній); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (С. Васильченко). — Пор. 2. безтурбо́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбурний — безбу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безбурний — -а, -е, поет. Спокійний, безтурботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбурний — Небуремний, небурхливий, погідний, спокійний, тихий, тихенький Словник чужослів Павло Штепа
  4. безбурний — БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний. Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, – Ідіть, дівчата й юнаки, Усі до виборчої урни (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. безбурний — БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний. Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306). Словник української мови в 11 томах