безбурний

БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет.

Спокійний, безтурботний.

Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, – Ідіть, дівчата й юнаки, Усі до виборчої урни (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбурний — безбу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безбурний — -а, -е, поет. Спокійний, безтурботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбурний — Небуремний, небурхливий, погідний, спокійний, тихий, тихенький Словник чужослів Павло Штепа
  4. безбурний — СПОКІ́ЙНИЙ (про життя, старість, сон і т. ін. — протікання якого нічим не порушується), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, МИ́РНИЙ, ІДИЛІ́ЧНИЙ, БЕЗБУ́РНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. безбурний — БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний. Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306). Словник української мови в 11 томах