безвинний
безви́нний
-а, -е.
Не винний ні в чому; безневинний.
|| у знач. ім. безвинний, -ного, ч.; безвинна, -ної, ж. Про ні в чому не винну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезви́нний
-а, -е.
Не винний ні в чому; безневинний.
|| у знач. ім. безвинний, -ного, ч.; безвинна, -ної, ж. Про ні в чому не винну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови