безвідвальний

безвідва́льний

-а, -е.

1》 Що здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами.

2》 Призначений для обробки ґрунту без обороту шару землі.

3》 Оброблений без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. Безвідвальна оранка.

Значення в інших словниках

1. безвідвальний — безвідва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвідвальний — БЕЗВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е, с. г. 1. Який здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. Безвідвальна оранка. 2. Признач. для обробки ґрунту без обороту шару землі.  Словник української мови у 20 томах