безвідвальний
БЕЗВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е, с. г.
1. Який здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами.
Безвідвальна оранка.
2. Признач. для обробки ґрунту без обороту шару землі.
Науково обґрунтовано принципово нові багатоярусні робочі органи безтраншейних укладачів відвального і безвідвального типів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)