безвідвальний
БЕЗВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е, с. г.
1. Який здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами.
Безвідвальна оранка.
2. Признач. для обробки ґрунту без обороту шару землі.
Науково обґрунтовано принципово нові багатоярусні робочі органи безтраншейних укладачів відвального і безвідвального типів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідвальний — безвідва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвідвальний — -а, -е. 1》 Що здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. 2》 Призначений для обробки ґрунту без обороту шару землі. 3》 Оброблений без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. Безвідвальна оранка. Великий тлумачний словник сучасної мови