безголосний

безголо́сний

-а, -е.

Те саме, що безголосий 2).

Значення в інших словниках

1. безголосний — безголо́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безголосний — БЕЗГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що безголо́сий 2. В тихих, безголосних ночах, коли сон утікає від моїх утомлених очей, я плачу (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. безголосний — БЕЗГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що безголо́сий 2. В тихих, безголосних ночах, коли сон утікає від моїх утомлених очей, я плачу (Коб., І, 1956, 133).  Словник української мови в 11 томах