бездольник бездо́льник -а, ч. Бездольний, нещасний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бездольник — див. нещасливий Словник синонімів Вусика бездольник — Бездольник, -ка м. Несчастный, безталанный человѣкъ. Словник української мови Грінченка