бездуховність

бездухо́вність

-ності, ж.

Бідність духовного світу, низький рівень моральних, інтелектуальних потреб, норм.

Значення в інших словниках

1. бездуховність — бездухо́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бездуховність — БЕЗДУХО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. бездухо́вний. Хто, як не вчитель української мови і літератури, покликаний захищати рідну мову від бездуховності й денаціоналізації (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах