безкебетний безкебе́тний -а, -е, діал. Невмілий, нездатний. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках безкебетний — див. дурний; невмілий Словник синонімів Вусика безкебетний — Безкебе́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.) безкебетний — Безкебетний, -а, -е Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка