Словник української мови Грінченка

безкебетний

Безкебетний, -а, -е

Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безкебетний — -а, -е, діал. Невмілий, нездатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безкебетний — див. дурний; невмілий  Словник синонімів Вусика
  3. безкебетний — Безкебе́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)