безкарність —
безка́рність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
безкарність —
[беизкарн'іс'т' і беискарн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
безкарність —
-ності, ж. Абстр. ім. до безкарний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безкарність —
БЕЗКА́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безка́рний. Доводиться бої зі своїми людьми зводити, з тою нашою природженою безкарністю, з тим кари гідним безладдям (Б.
Словник української мови у 20 томах
безкарність —
БЕЗКА́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безка́рний. Горбулін кинувся в атаку, вже зовсім переконавшись у безкарності своїх промахів, не думаючи про силу супротивника (Собко, Звич. життя, 1957, 163).
Словник української мови в 11 томах