Словник української мови Грінченка

безкарно

Безкарно

нар. Безнаказанно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безкарно — безка́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безкарно — Присл. до безкарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкарно — БЕЗКА́РНО. Присл. до безка́рний. Ніхто інший, подібний до тебе, не сміє безкарно вступити на сю землю (І. Франко); Запорожці одверто похвалялися знищити впень усі католицькі кодла, довести панству, що не можна безкарно чіпати козацтво (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. безкарно — БЕЗКА́РНО. Присл. до безка́рний. В клумбах безкарно рили землю свині (Н.-Лев., III, 1956, 250); Ніхто інший, подібний до тебе, не сміє безкарно вступити на сю землю (Фр.  Словник української мови в 11 томах