безкоаліційний

безкоаліці́йний

-а, -е.

Який характеризується відсутністю коаліцій.

Значення в інших словниках

1. безкоаліційний — безкоаліці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкоаліційний — БЕЗКОАЛІЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який характеризується відсутністю коаліції, не використовує засад коаліції (про організацію, об'єднання, рух і т. ін.). Президент цей безкоаліційний парламент розпустити не може, бо не може провести відверту чоловічу консультацію зі спікером (з газ.).  Словник української мови у 20 томах