безкоаліційний

БЕЗКОАЛІЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який характеризується відсутністю коаліції, не використовує засад коаліції (про організацію, об'єднання, рух і т. ін.).

Президент цей безкоаліційний парламент розпустити не може, бо не може провести відверту чоловічу консультацію зі спікером (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безкоаліційний — безкоаліці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкоаліційний — -а, -е. Який характеризується відсутністю коаліцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови