Словник української мови у 20 томах

безкозирка

БЕЗКОЗИ́РКА, и, ж.

Кашкет без козирка, який носять моряки.

Дядько Кирило .. одягав Килимка в матроський костюм з безкозиркою (Григорій Тютюнник);

Він [матрос] в безкозирці, на плечах накинутий бушлат (О. Корнійчук);

З-під насунутої до самих брів плескатої безкозирки на неї важко глянули роздратовані жорстокі очі (Б. Антоненко-Давидович);

У такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, пояс з моряцькою бляхою (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безкозирка — безкози́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. безкозирка — -и, ж. Кашкет без козирка, якого носять військові моряки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкозирка — Кашкет (бездашковий)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. безкозирка — БЕЗКОЗИ́РКА, и, ж. Кашкет без козирка, який носять військові моряки. Він [матрос] в безкозирці, на плечах накинутий бушлат (Корн., II, 1955, 210).  Словник української мови в 11 томах