безкозирка

БЕЗКОЗИ́РКА, и, ж.

Кашкет без козирка, який носять моряки.

Дядько Кирило .. одягав Килимка в матроський костюм з безкозиркою (Григорій Тютюнник);

Він [матрос] в безкозирці, на плечах накинутий бушлат (О. Корнійчук);

З-під насунутої до самих брів плескатої безкозирки на неї важко глянули роздратовані жорстокі очі (Б. Антоненко-Давидович);

У такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, пояс з моряцькою бляхою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me