1. Словник української мови у 20 томах

безкоаліційний

БЕЗКОАЛІЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який характеризується відсутністю коаліції, не використовує засад коаліції (про організацію, об'єднання, рух і т. ін.).

Президент цей безкоаліційний парламент розпустити не може, бо не може провести відверту чоловічу консультацію зі спікером (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкоаліційний — безкоаліці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкоаліційний — -а, -е. Який характеризується відсутністю коаліцій. Великий тлумачний словник сучасної мови