Великий тлумачний словник сучасної мови

безконтурний

безко́нтурний

-а, -е.

Який не має, не використовує контур.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безконтурний — БЕЗКО́НТУРНИЙ, а, е. Який не має, не використовує контур. Небо сяяло тією ж барвою, що й море: безконтурний суцільний потік золотого світла, але немов крізь якийсь блідий серпанок, вуалеву фіранку, що послаблювала всі тони (В. Домонтович); Безконтурний орграф.  Словник української мови у 20 томах