безконтурний

БЕЗКО́НТУРНИЙ, а, е.

Який не має, не використовує контур.

Небо сяяло тією ж барвою, що й море: безконтурний суцільний потік золотого світла, але немов крізь якийсь блідий серпанок, вуалеву фіранку, що послаблювала всі тони (В. Домонтович);

Безконтурний орграф.

Значення в інших словниках

1. безконтурний — -а, -е. Який не має, не використовує контур.  Великий тлумачний словник сучасної мови