безконфліктний
БЕЗКОНФЛІ́КТНИЙ, а, е.
Який не містить конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів).
Стандарти ідентифікації інвентарного майна дозволяють організувати гнучкий та безконфліктний автоматизований облік промислового устаткування підконтрольних операцій (лічильники енергії та ресурсів, вентилі на трубопроводах тощо) (із журн.);
Для нормальної життєдіяльності суспільства в цілому необхідний стійкий, безконфліктний, узгоджений розвиток усіх його підсистем (з газ.);
Безконфліктний ефірний простір;
Безконфліктні етностратегії.
Словник української мови (СУМ-20)