безконфліктний

БЕЗКОНФЛІ́КТНИЙ, а, е.

Який не містить конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів).

Стандарти ідентифікації інвентарного майна дозволяють організувати гнучкий та безконфліктний автоматизований облік промислового устаткування підконтрольних операцій (лічильники енергії та ресурсів, вентилі на трубопроводах тощо) (із журн.);

Для нормальної життєдіяльності суспільства в цілому необхідний стійкий, безконфліктний, узгоджений розвиток усіх його підсистем (з газ.);

Безконфліктний ефірний простір;

Безконфліктні етностратегії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безконфліктний — безконфлі́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безконфліктний — -а, -е. Який не має в собі конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безконфліктний — див. покірний Словник синонімів Вусика
  4. безконфліктний — БЕЗКОНФЛІ́КТНИЙ, а, е. Який не має в собі конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів). Процес становлення нового в соціалістичному суспільстві, незважаючи на те, що воно вільне від класових і національних антагонізмів, зовсім не є плавним, безконфліктним (Ком. Укр., 8, 1965, 37). Словник української мови в 11 томах