1. Словник української мови у 20 томах

безконфліктно

БЕЗКОНФЛІ́КТНО.

Присл. до безконфлі́ктний.

Класицизм і постмодернізм співіснують безконфліктно у просторі культурного еклектизму, притаманного сучасній масовій культурі (з наук. літ.);

Самооновлення еліт, оскільки це зачіпає приватні інтереси й пільги, не відбувається безконфліктно (із журн.);

Працювати спокійно й безконфліктно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безконфліктно — безконфлі́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безконфліктно — присл. Без конфліктів, зіткнення протилежних думок, розбіжностей, суперечок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безконфліктно — БЕЗКОНФЛІ́КТНО. Присл. до безконфлі́ктний. Перебудова школи в напрямі трудової підготовки не проходить безконфліктно (Літ. газ., 13.Х 1959, 2). Словник української мови в 11 томах