безконтурний

БЕЗКО́НТУРНИЙ, а, е.

Який не має, не використовує контур.

Небо сяяло тією ж барвою, що й море: безконтурний суцільний потік золотого світла, але немов крізь якийсь блідий серпанок, вуалеву фіранку, що послаблювала всі тони (В. Домонтович);