Великий тлумачний словник сучасної мови

безмовно

безмо́вно

Присл. до безмовний; тихо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безмовно — безмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безмовно — БЕЗМО́ВНО. Присл. до безмо́вний. Кожен бачив .. молодицю, що безмовно сиділа, наче стративши-таки дощенту усе дороге та любе (Марко Вовчок); Біля призьби безмовно стояли Ярина з Марійкою (Василь Шевчук); У полі кипіла робота.  Словник української мови у 20 томах
  3. безмовно — див. тихо  Словник синонімів Вусика
  4. безмовно — МО́ВЧКИ (не кажучи ні слова), БЕЗМО́ВНО, МОВЧКО́М розм. Семенюк мовчки постояв, здивовано дивлячись на двері, знизнув плечима й почав одягатись (В. Винниченко); Кожен бачив..  Словник синонімів української мови
  5. безмовно — БЕЗМО́ВНО. Присл. до безмо́вний. Кожен бачив.. молодицю, що безмовно сиділа, наче стративши-таки дощенту усе дороге та любе (Вовчок, І, 1955, 362); У полі кипіла робота. Сивіли воли на ріллі, — А ввечері тиха дрімота Безмовно плила по землі (Рильський, І, 1956, 30).  Словник української мови в 11 томах
  6. безмовно — Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.  Словник української мови Грінченка