безна бе́зна -и, ж., діал. Покинуте поле, погане місце. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках безна — Безна, -ни ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву. Словник української мови Грінченка