безнабірний

безнабі́рний

-а, -е.

Що не потребує друкарського набору при друкуванні яких-небудь текстів.

Значення в інших словниках

1. безнабірний — безнабі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безнабірний — БЕЗНАБІ́РНИЙ, а, е. Який не потребує друкарського набору при друкуванні текстів. На базі поліграфічної дільниці Інституту історії НАН України засобами безнабірного друку здійснюється систематична публікація науково-довідкових видань (із журн.).  Словник української мови у 20 томах