безнабірний

БЕЗНАБІ́РНИЙ, а, е.

Який не потребує друкарського набору при друкуванні текстів.

На базі поліграфічної дільниці Інституту історії НАН України засобами безнабірного друку здійснюється систематична публікація науково-довідкових видань (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безнабірний — безнабі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безнабірний — -а, -е. Що не потребує друкарського набору при друкуванні яких-небудь текстів.  Великий тлумачний словник сучасної мови