безногий

безно́гий

-а, -е.

1》 Який не має ноги або ніг, утратив ногу (ноги).

|| У якого немає кінцівок (про тварин).

|| розм. Який має покалічені, паралізовані ноги.

|| у знач. ім. безногий, -гого, ч.; безнога, -гої, ж. Людина, що втратила ногу (ноги).

2》 розм. Який не має ніжки, ніжок (про меблі).

Значення в інших словниках

1. безногий — безно́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безногий — БЕЗНО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має ноги або ніг, втратив ногу (ноги). Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив (Т. Шевченко); // У якого немає кінцівок (про тварин).  Словник української мови у 20 томах
3. безногий — БЕЗНО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має ноги або ніг, втратив ногу (ноги). Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив (Шевч., II, 1953, 54); // У якого немає кінцівок (про тварин).  Словник української мови в 11 томах
4. безногий — Безногий, -а, -е 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.  Словник української мови Грінченка