безногий

БЕЗНО́ГИЙ, а, е.

1. Який не має ноги або ніг, втратив ногу (ноги).

Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив (Шевч., II, 1953, 54);

// У якого немає кінцівок (про тварин).

День за днем і ніч за ніччю полізли, мов безногі черви поплазували (Мирний, III, 1954, 24);

Личинки землисто-сірі, матові, трохи зморщені, безногі (Шкідн.. рослин, 1949, 169);

// розм. Який має покалічені, паралізовані ноги;

// у знач. ім. безно́гий, гого, ч.; безно́га, гої, ж. Людина, що втратила ногу (ноги).

Стукали милицями безногі й криві (Донч., III, 1956, 144).

2. розм. Який не має ніжки, ніжок (про меблі).

Тут [у комірчині] мостилися в безладді один на одному безногі стільці (Донч., II, 1956, 393).

Значення в інших словниках

1. безногий — безно́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безногий — -а, -е. 1》 Який не має ноги або ніг, утратив ногу (ноги). || У якого немає кінцівок (про тварин). || розм. Який має покалічені, паралізовані ноги. || у знач. ім. безногий, -гого, ч.; безнога, -гої, ж. Людина, що втратила ногу (ноги). 2》 розм. Який не має ніжки, ніжок (про меблі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безногий — БЕЗНО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має ноги або ніг, втратив ногу (ноги). Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив (Т. Шевченко); // У якого немає кінцівок (про тварин).  Словник української мови у 20 томах
4. безногий — Безногий, -а, -е 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.  Словник української мови Грінченка