Великий тлумачний словник сучасної мови

безодголосно

безодголо́сно

Присл. до безодголосний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безодголосно — безодголо́сно прислівник неголосно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. безодголосно — БЕЗОДГОЛО́СНО, діал. Присл. до безодголо́сний. Я ледве дочула: безодголосно такечки вона гомоніла (Вовчок, І, 1955, 253).  Словник української мови в 11 томах
  3. безодголосно — Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.  Словник української мови Грінченка