безрульний

безру́льний

-а, -е.

Який не має руля, пересувається без руля.

Значення в інших словниках

1. безрульний — безру́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безрульний — БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. безрульний — БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65).  Словник української мови в 11 томах