безрульний

БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля.

Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65).

Значення в інших словниках

1. безрульний — безру́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безрульний — -а, -е. Який не має руля, пересувається без руля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безрульний — БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах