безслав'я —
БЕЗСЛА́В'Я, я, с. Погана слава; ганьба, безчестя. Безслав'я, наче та болячка, І сон і їжу одбира (Панас Мирний); Цілу ніч прождав я... Сором і безслав'я! Хлопця одурила, Посміхом зробила! (О. Олесь); Життєву путь свою Нерівно і хитаючись верстав я ..
Словник української мови у 20 томах