безслав'я
БЕЗСЛА́В'Я, я, с.
Погана слава; ганьба, безчестя.
Безслав'я, наче та болячка, І сон і їжу одбира (Панас Мирний);
Цілу ніч прождав я... Сором і безслав'я! Хлопця одурила, Посміхом зробила! (О. Олесь);
Життєву путь свою Нерівно і хитаючись верстав я .. Але ніколи чорного безслав'я Я не доходив – утопить свій дар У чорній лжі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)