Словник української мови у 20 томах

безслав'я

БЕЗСЛА́В'Я, я, с.

Погана слава; ганьба, безчестя.

Безслав'я, наче та болячка, І сон і їжу одбира (Панас Мирний);

Цілу ніч прождав я... Сором і безслав'я! Хлопця одурила, Посміхом зробила! (О. Олесь);

Життєву путь свою Нерівно і хитаючись верстав я .. Але ніколи чорного безслав'я Я не доходив – утопить свій дар У чорній лжі (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безслав'я — безсла́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. безслав'я — -я, с. Погана слава; ганьба, безчестя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безслав'я — хохл. (безславіє) неслава ганьба, неслава, осуд  Словник чужослів Павло Штепа
  4. безслав'я — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови