безславити
БЕЗСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. безсла́влять; недок., кого, що, рідко.
Те саме, що несла́вити.
Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, .. якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Тебе ворог топче, давить, Обдирає і безславить (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)