безсуб'єктний

безсуб'є́ктний

-а, -е, грам.

Який не має суб'єкта, підмета; безпідметовий. Безсуб'єктне речення.

Значення в інших словниках

1. безсуб'єктний — безсуб'є́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безсуб'єктний — [беизсубйектнией і беис:убйектнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. безсуб'єктний — БЕЗСУБ'Є́КТНИЙ, а, е, лінгв. Який не має суб'єкта, підмета; безпідметовий. Безсуб'єктне речення.  Словник української мови у 20 томах