безсуб'єктний [беизсубйектнией і беис:убйектнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках безсуб'єктний — безсуб'є́ктний прикметник Орфографічний словник української мови безсуб'єктний — -а, -е, грам. Який не має суб'єкта, підмета; безпідметовий. Безсуб'єктне речення. Великий тлумачний словник сучасної мови безсуб'єктний — БЕЗСУБ'Є́КТНИЙ, а, е, лінгв. Який не має суб'єкта, підмета; безпідметовий. Безсуб'єктне речення. Словник української мови у 20 томах