безсуфіксний

безсу́фіксний

[бе^изсуф'іксни^ей і бе^ис:уф'іксни^ей]

м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. безсуфіксний — безсу́фіксний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безсуфіксний — -а, -е. Який не має суфікса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсуфіксний — (грам.) безнаростковий, див. безпрефікційний  Словник чужослів Павло Штепа