безталанний —
безтала́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
безталанний —
Нещасливий, нещасний, безщасний, бездольний, безкебетний, ЯК ІМ. бідолаха; (твір) бездарний; п!. БІДОЛАХА, СЕРДЕШНИЙ.
Словник синонімів Караванського
безталанний —
-а, -е. 1》 Який не має талану, щастя; нещасний. || у знач. ім. безталанний, -ного, ч.; безталанна, -ної, ж. Той, хто не має талану, щастя. || Який не приносить радості; сповнений горя, нещастя. 2》 рідко. Те саме, що бездарний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безталанний —
БЕЗТАЛА́ННИЙ, а, е. 1. Який не має талану, щастя; нещасний. А я бідний, безталанний, Без пари, без хати, Не досталось мені в світі Весело співати (з народної пісні); В поезіях молодого Шевченка бачимо правдиве відтворення думок і почуттів народу...
Словник української мови у 20 томах
безталанний —
див. бідолаха; нещасливий
Словник синонімів Вусика
безталанний —
НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст.
Словник синонімів української мови
безталанний —
Безтала́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безталанний —
БЕЗТАЛА́ННИЙ, а, е. 1. Який не мав талану, щастя; нещасний. А я бідний, безталанний. Без пари, без хати, Не досталось мені в світі Весело співати (Пісні та романси..
Словник української мови в 11 томах
безталанний —
Безталанний, -а, -е Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Словник української мови Грінченка