1. Орфоепічний словник української мови

безсуфіксний

безсу́фіксний

[беизсуф'ікснией і беис:уф'ікснией]

м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсуфіксний — безсу́фіксний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсуфіксний — -а, -е. Який не має суфікса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсуфіксний — (грам.) безнаростковий, див. безпрефікційний Словник чужослів Павло Штепа