безсуфіксний

(грам.) безнаростковий, див. безпрефікційний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсуфіксний — безсу́фіксний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсуфіксний — [беизсуф'ікснией і беис:уф'ікснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. безсуфіксний — -а, -е. Який не має суфікса. Великий тлумачний словник сучасної мови