Орфоепічний словник української мови

безсполучниковий

безсполучнико́вий

[беизсполучниековией і беис:получниековией]

м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безсполучниковий — безсполучнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безсполучниковий — -а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Який не має сполучника. Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.); Безсполучниковий зв'язок.  Словник української мови у 20 томах
  4. безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення.  Словник української мови в 11 томах