безсполучниковий

БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.

Який не має сполучника.

Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.);

Безсполучниковий зв'язок.

Значення в інших словниках

1. безсполучниковий — безсполучнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безсполучниковий — [беизсполучниековией і беис:получниековией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. безсполучниковий — -а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення.  Словник української мови в 11 томах