безсоромність
БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безсоро́мний.
Дівчині моторошно стало від безсоромності, ницості її сусідів (В. Підмогильний);
* У порівн. Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)