безсоромність
БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсоро́мний.
Відмовлення в цих найскромніших і найзаконніших вимогах [автономії] з боку Тимчасового уряду було нечуваною безсоромністю, дикою зухвалістю контрреволюціонерів.. (Ленін, 25, 1951, 79);
Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб., II, 1955, 248).
Словник української мови (СУМ-11)