БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника.
Безсполучникове речення.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
безсполучниковий —
безсполучнико́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
безсполучниковий —
[беизсполучниековией і беис:получниековией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
безсполучниковий —
-а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безсполучниковий —
БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Який не має сполучника. Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.); Безсполучниковий зв'язок.
Словник української мови у 20 томах