безспірний

БЕЗСПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний.

Розвиток дрібного господарства є розвиток дрібнобуржуазний, є розвиток капіталістичний, раз є обмін; це — безспірна істина.. (Ленін, 32, 1951, 313).

Значення в інших словниках

1. безспірний — безспі́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безспірний — -а, -е, рідко. Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безспірний — Безперечний, несперечливий див. беззаперечно  Словник чужослів Павло Штепа
4. безспірний — БЕЗСПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний. Позовом про визнання права власності власник захищається, якщо інша особа порушує чи оспорює права власника...  Словник української мови у 20 томах