безспірний
БЕЗСПІ́РНИЙ, а, е, рідко.
Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний.
Позовом про визнання права власності власник захищається, якщо інша особа порушує чи оспорює права власника, а правовстановлюючі документи не мають безспірного характеру, втрачені чи відсутні (з навч. літ.);
Безспірна істина.
Словник української мови (СУМ-20)