безсполучниковий
БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.
Який не має сполучника.
Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.);
Безсполучниковий зв'язок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсполучниковий — безсполучнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- безсполучниковий — [беизсполучниековией і беис:получниековией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- безсполучниковий — -а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Словник української мови в 11 томах